посесійний

-а, -е, іст.

Стос. до посесії (у 1 знач.).

••

Посесі́йне пра́во — умовне володіння людьми або землями, що надавалося промисловим підприємцям в Україні та Росії в 17-19 ст.

Посесі́йні підприє́мства іст. — в Україні та Росії у 18 – першій половині 19 ст. – мануфактурні промислові підприємства, що використовували працю посесійних селян; **

Посесі́йні селя́ни іст. — а) в Україні та Росії у 18 – першій половині 19 ст. – селяни-кріпаки, відкуплені підприємцями (перев. недворянського походження) для роботи на мануфактурних промислових підприємствах; б) державні селяни, що працювали в орендарів (посесорів) державних маєтків.